Як діяти батькам у випадку булінгу — поради юристів

Офіс Освітнього омбудсмена Сергія Горбачова опублікував поради юристів для батьків чиї діти страждають від булінгу — регулярного, повторюваного знущання від інших учасників освітнього процесу.

Якщо ви дізналися, що вашу дитину цькують, або помітили певні ознаки того, що вона страждає від булінгу, поговоріть з дитиною та з'ясуйте у неї якнайбільше фактів і подробиць про заподіяну їй шкоду.

Тут важливо відокремити факти від емоцій, хоча емоції в таких випадках, звісно, зашкалюють. Варто відрізнити звичайний конфлікт від систематичного цькування, бо саме регулярне, повторюване знущання і є булінгом. Правила та закони розповсюджуються на всіх учасників булінгу, незалежно від віку. Різниця лише у відповідальності.

Якщо ви впевнилися, що булінг мав місце, зверніться до адміністрації закладу освіти, прямим обов'язком якої є створення безпечного, вільного від насильства, булінгу та будь-яких форм дискримінації освітнього простору. Це визначено частиною 3 статті 26 Закону України «Про освіту».

Ваша заява про булінг має бути оформлена у письмовій формі, державною мовою, зі вказанням прізвища, ім’я, по батькові заявника, адреси проживання, контактного телефону.

У заяві має бути:

· розгорнутий опис фактів булінгу (відокремлюйте їх від емоцій);

· ваш статус: постраждалий, представник постраждалого чи свідок булінгу);

· розгорнутий виклад фактів булінгу;

· тривалість булінгу;

· дата її подання;

· особистий підпис.

Треба пам’ятати, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (тобто звернення без вказання прізвища, імені та по батькові особи, що звертається) чи з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і не розглядається.

Заява має бути зареєстрована у закладі освіти. Варто написати заяву у двох екземплярах (або зробити ксерокопію). Після її реєстрації у закладі, на одному примірнику працівник школи має поставити вхідний номер та дату заяви, і віддати її вам. Інший примірник залишається у закладі освіти. Так ви в будь-який момент доведете факт звернення до керівника. Цей принцип оформлення заяв використовується у всіх випадках звернення до керівництва та органів влади.

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу має бути розміщений на сайті закладу освіти: це вимога частини 2 статті 30 Закону України «Про освіту».

Якщо він відсутній ви можете використовувати інші сайти та вказати керівництву школи на обов'язковість розміщення такої інформації. Ось зразок оприлюднення такого порядку на сайтах Зірненської школи Рівненської області та школи №11 м. Києва.

Керівник повинен розглянути вашу заяву про випадок булінгу, видати письмовий наказ про проведення розслідування, у якому визначити уповноважених осіб і створити комісію з розгляду випадку булінгу. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники, психолог та соціальний працівник, батьки потерпілого та батьки булера, керівник закладу освіти, інші зацікавлені особи.

Створена комісія проводить розслідування, з'ясовує, чи це є інцидент разовим випадком, чи це дійсно регулярне цькування, тобто - булінг. Якщо комісія визнала факт булінгу, то керівник закладу освіти зобов'язаний повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

У випадку, коли керівник закладу не повідомить поліції про факт цькування, муситиме заплатити штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це — від 850 до 1700 грн) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку (абзац 2 стаття 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Якщо ви як батько чи мати не входите до складу комісії, керівник закладу має письмово повідомити вас про визнання або невизнання комісією факту булінгу. Рішення комісії оформлюється у письмовому вигляді.

Копію цього рішення ви маєте право отримати: для цього треба написати запит на доступ до публічної інформації у відповідності із вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У випадку коли комісія не визнала факт булінгу, а ви з цим не згодні, ви маєте право звернутися до органів Національної поліції із відповідною заявою. До неї радимо додати копії ваших попередніх заяв та документів.

Коли керівник закладу освіти відмовляється приймати скаргу про булінг або не здійснює необхідних дій для розслідування, які зазначені вище, ви можете звернутися до місцевого управління освіти.

Якщо з певних причин ви не бажаєтє звертатися до керівництва закладу освіти або управління освіти із відповідною заявою про булінг, ви можете звернутися одразу до Національної поліції України та/або до Служби у справах дітей.

Коли факти свідчать про те, що дитина зазнала булінгу з боку педагогічного працівника , необхідно подавати заяву до місцевого управління освіти щодо перевірки методів виховання з боку педагогічного працівника та обов’язково подати заяву до органів Національної поліції та Служби у справах дітей.

Також варто звернутися до неурядових організацій (громадських організацій, що займаються захистом прав людини, надають юридичну допомогу тощо), що працюють з дітьми, для отримання психологічної та юридичної допомоги. Представники цих організацій можуть увійти до складу комісії з розгляду випадку булінгу.

Нагадуємо, що всі звернення, які подаються, розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця (30 днів) від дня їх надходження. (Стаття 20 Закону України "Про звернення громадян”).

ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО

До трагічних і непоправних наслідків призводить фізичне насильство та булінг. Якщо дитина поскаржилася на фізичне насильство, незалежно чи є це фактом булінгу чи ні, батькам необхідно звертатися до територіальних підрозділів Національної поліції із відповідною заявою для того, щоб останні з’ясували всі обставини та встановили факти.

Яка відповідальність дітей, неповнолітніх та дорослих передбачена за булінг читайте на сайті Освітнього омбудсмена.

Подати скаргу до освітнього омбудсмена щодо порушених прав учасників освітнього процесу (здобувачів освіти, батьків, педагогічних та науково-педагогічних працівників) ви можете за

булінг

Процедура подання заяви про випадок булінгу (цькування) та порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

Процедура подання заяви про випадок булінгу (цькування) та порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

1. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти (інший учасник освітнього процесу) став свідком булінгу, він інформує керівника закладу освіти у письмовій формі незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні; або ж аналогічно після отримання звернення дитини.

2. Учасником освітнього процесу (учні, вчителі, батьки) на ім’я керівника освітнього закладу подається заява, де вказується інформація щодо джерела її отримання:

· Постраждалий чи свідок булінгу (цькування);

· Підозра про вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками;

· Достовірна інформація від інших осіб.

та часу:

· Як довго триває;

· Одноразовий конфлікт чи відповідні дії носили систематичний характер

3. Відповідно до такої заяви керівник закладу освіти видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

4. Наказом керівника закладу освіти по школі пишеться наказ про створення Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, психолога та соціального педагога школи, батьків потерпілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.

5. Розглянувши письмову заяву, керівник закладу освіти скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) і окреслює подальші дії.

6. Комісія на протязі однієї доби проводить розслідування, з’ясовує всі обставини цькування та приймає відповідне рішення.

7. За умови визнання Комісією результатів розслідування фактом булінгу (цькування), керівник освітньої установи на протязі однієї доби повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію), Службу у справах дітей.

8. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.

9. У разі не визнання Комісією факту булінгу (цькування) і незгоди з результатами рішення потерпілим (його представником), керівник освітньої установи рекомендує звернутись постраждалому (його представнику) із заявою до органів Національної поліції України.

10. За будь-якого рішення Комісії з розгляду питань випадків булінгу (цькування), керівник закладу освіти забезпечує психологічну підтримку усіх учасників відповідного процесу.

Тема: Булінг у дитячому середовищі: причини, наслідки та шляхи його подолання

Мета:виховувати у дітей почуття толерантності, бути небайдужим до чужого горя; запобігати дитячому насиллю; виховувати культуру спілкування.

1. Привітання

2. Оголошення плану роботи (Робота у вигляді зупинок на станціях: Ситуативна,Життєва,Повчальна,Психологічна, Прогнозуюча, Толерантна)

3. Об’єднання дітей у групи (2 групи «Булі», «Жертви»)

І Мотивація

Перегляд відеоролику «Насилля у школі»

Прокоментуйте будь ласка видео

Слово вчителя:Отож як ви зрозуміли, діти, сьогодні будемо говорити про насилля, а саме тема нашої виховної години звучить так: « Булінг у дитячому середовищі: причини наслідки та шляхи його подолання».

Доки не прозвучало визначення, Як ви вважаєте що ж таке булінг?З яким явищем іще пов’язана така ситуація? (Станція ситуативна) (Конфлікт)

Конфлікт виникає, коли між двома чи кількома особами існує незгода, розбіжність думок або різні погляди.

При конфлікті кожна особа вільно висловлює свої погляди і дисбалансу сил немає. Кожна особа відчуває, що може вільно заявити свою точку зору.

Конфлікт стає булінгом, лише коли він повторюється знову і знову, і існує дисбаланс сил. З часом може з’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфлікті загострює конфлікт. Особа, на яку спрямований агресивний конфлікт, може почуватися все менше здатною висловити свою думку і все більше безсилою. Саме тоді негативний конфлікт може перейти у булінг.

Отож дамо визначення: Що ж таке Булінг?

Учень : Булінг– це агрессивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи. Булінг виникає у ситуації, в якій існує реальний чи уявний дисбаланс сил.

Слово вчителя: Як ви вважаєте, з яких причин учні стають жертвами знущань з боку інших школярів?Ваше завдання написати причини, через які учні стають жертвами (Команда Жертви)А ви напишіть причини, через які учні стають булі(Булі)?Чи серед учнів нашої школи бувають випадки булінгу?(Станція життєва)

Слово вчителя: Як ви вважаєте, які можуть бути типи, форми булінгу (Станція повчальна)Фізичний – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності;

Психологічний– виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток

— Усна (словесна)– обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса

— Письмова– написання записок або знаків, що є болючими чи образливими

— Електронна (загальновідома як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

Слово вчителя: А зараз, ваше завдання розіграти ситуацію булінгу. (Одна команда форму фізичну, а інша - словесну).Охарактеризуйте стан людини, яка є жертвою булінгу і булі на аркушах із людиною(Станція психологічна)

Слово вчителя: Уявіть, що ви створюєте прогнози майбутнього людей, спрогнозуйте образ булі і жертви через 15 років(Прикріпити аркуш А4 по середині ватмана)(Станція прогнозуюча)

Слово вчителя: Так які ж наслідки булінгу? Позитивні чи негативні? (Станція толерантна)Діти, як ви вважаєте що ми можемо зробити, щоб зупинити явища боулінгу. (Діти виходять до дошки і говорять, що можна зробити, а вчитель їм вручає «Поради дітям, які стали жертвою боулінгу», де зі зворотнього боку наклеєні букви , і стають по порядку. Врезультаті отримуємо надпис «ЗУПИНИМО БУЛІНГ РАЗОМ»

— Виховувати в собі культуру спілкування

— Не залишатися байдужими

— Сприймати людину такою яка вона є

— Соціальний стан не є приводом для цькування

— Заздрість - негативна риса людини

— Сильніший- не означає розумніший

— Особистий приклад

— Поважати думки та погляди інших

— Доброзичливість

— Милосердність

— Повага

— Підтримка одне одного

— Поважати право кожного бути самим собою

— Фізичні вади (це не вина дитини)

— Готовність до примирення

— Визнання своїх помилок

— Вміння вибачатися та вибачати

— Комунікабельність

— Привернути до себе увагу можна гарними вчинками

— Підвищувати свою самооцінку

Слово вчителя: я дуже вам вдячна за вашу роботу і сподіваюсь, що ми зупинимо булінг разом.

ВИХОВНА ГОДИНА"ЖИТТЯ БЕЗ НАСИЛЬСТВА"

Форма роботи: групова, бесіда з елементами тренінгу з використанням інноваційних технологій.

Мета бесіди: ознайомити дітей з актуальністю проблеми насильства у шкільному середовищі, навчити їх розрізняти види насильства та розробити відповідну стратегію поведінки у ситуаціях ризику, аргументувати свої дії з попередження насильства на основі власної відповідальності, виокреслити механізм захисту прав дітей.

Хід бесіди з елементами тренінгу

Вступне слово вихователя. Сьогодні, діти, ми з вами відправимося в подорож по безкрайніх просторах світового океану прав і обов’язків, навчимося долати насильство в учнівському середовищі, шанувати закони України. Збагатимо свої знання з правової свідомості, будемо вчитися захищати себе від жорстокого, агресивного ставлення інших, поважати один одного, допомагати долати труднощі.

1. Мозковий штурм „Що таке насильство, його прояви”

Мета – розширити знання учнів щодо поняття „насильство”, сфокусувати увагу дітей на актуальній проблемі людства.

Завдання – учням пропонується написати, що таке насильство, його прояви на основі власних знань, особистого бачення цієї проблеми. Діти зачитують власні визначення.

Вчитель пропонує власний варіант визначення насильства.

Насильство – це застосування агресивних, жорстоких дій однієї людини по відношенню до іншої, що порушують права і свободу особистості та завдають шкоди фізичному, психічному, моральному здоров’ю, а також розвитку. Насильство є демонстрацією сили і бажанням здобути цілковитий контроль та владу над іншою стороною..

Слова, які характеризують насильство – жорстокість, агресія, погроза, ґвалт, силування, примус.

2. Вправа „Міф чи реальність”

Мета – розширити систему знань учнів щодо проявів насильства в учнівському середовищі.

Завдання – дітям пропонується прослухати факти про насильство та виявити, що являється правдою, а що ні. Для цього їм надаються дві картки з позначками „так”, „ні”.

Перелік запитань:

1. Насильство має і позитивні сторони (НІ);

2. Використання нецензурних слів дитиною по відношенню до іншої не є проявом насильства (НІ).

3. Насильство – це коли видно сліди на тілі жертви (НІ).

4. Б’ють заслужено (НІ).

5. У школі найбільш розповсюджене психологічне насилля, використання нецензурних слів однієї дитини по відношенню до іншої (ТАК).

6. Дитина, яка потерпає від насильства повинна мовчати про це (НІ).

7. Хлопці схильні до проявів насильства більше, ніж дівчата (ТАК).

8. Насильство не карається законом України (НІ).

9. Насильство – це ознака мужності дитини у школі (НІ).

10. З 11 років дитина несе адміністративну відповідальність перед

законом (ТАК).

11. Розповідати, про те, що над Вам були здійснені насильницькі дії – це

ознака слабкості дитини (НІ).

12. Кримінальна відповідальність неповнолітніх настає з 16 років (ТАК).

13. Особи, які чинять насильство – психічно хворі (НІ).

14. Насильство – це не злочин, а нормальне явище у школі (НІ).

15. Міліція не повинна втручатися у вирішення проблеми насильства (НІ).

3. Вправа „Види насильства”

Мета - навчити учнів розрізняти види насильства, давати їх характеристику, виховати людську гідність.

Завдання – дітям демонструються різни види картинок, що стосуються насильства, необхідно детально їх вивчити та виявити, який саме вид насильства зображений та підняти відповідну картку з написом.

Обладнання: набори карток по видам насильства – фізичний, сексуальний, психологічний, економічний.

Міні-лекція «Що таке насильство?»

Можна виділити чотири типи жорстокого поводження з дітьми.

1. Фізичне насильство — невипадкове завдання тілесних ушкоджень.

2. Сексуальне насильство — використання людини для отримання сексуального задоволення.

3. Занедбаність — нездатність батька або особи, яка доглядає за дитиною, забезпечити основні потреби дитини в їжі, одязі, житлі.

4. Психологічне насильство — відсутність у родині доброзичливої, здорової атмосфери. Може виявлятися у:

• зневазі — послідовній нездатності батьків чи особи, яка здійснює догляд, забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, турботу;

• жорстокому поводженні — хронічних приниженнях, образах і висміюванні дитини, знущанні з неї.

Види насильства та їх характеристика:

1. Приниження особи, брудні лайки, образи - психологічне насильство;

2. Побиття - фізичне насильство;

3. Примус до сексуальних дій - сексуальне насильство;

4. Тілесні ушкодження - фізичне насильство;

5. Повне вилучення або обмеження коштів - сексуальне насильство;

6. Вигнання дитину з дому – економічне насильство;

7. Спроби задушення - фізичне насильство;

8. Проституція - сексуальне насильство;

9. Втягнення дітей до вживання алкоголю та наркотиків - фізичне насильство;

10. Обмеження свободи дій - психологічне насильство;

11. Використання зброї - фізичне насильство;

12. Жебракування - економічне насильство;

Тест «Насильство»

Цей елемент зустрічі є не лише діагностичним, а й активізує знання учасників тренінгу, що допомагає провести наступний етап не лише методом міні-лекції, а й методом мозкового штурму.

Ведучий. Дайте відповіді на запитання («так» або «ні»), наведені нижче.

1. Чи карають фізично твоїх друзів їхні батьки?

2. Тебе ображають твої брат чи сестра?

3. Чи було так, що батьки ставилися до тебе байдуже?

4. Чи було так, що близькі родичі ставилися до тебе байдуже?

5. Твої батьки лають тебе?

6. Чи можеш ти сказати про свою родину, що вона неприязно ставиться до тебе?

7. Чи траплялося так, що вдома з тебе насміхалися?

8. Чи є в тебе знайомі, чиї батьки знущаються, постійно ображають їх?

9. Чи були ви вдома свідками насильства (фізичних ушкоджень)?

• ПАМЯТАЙТЕ!

• Ти маєш право відмовитися робити те, до чого тебе примушують силою або образливими, злими словами.

• Ми подібні, але всі різні.

• Твоя власність належить тільки тобі.

• Ти маєш право на допомогу.

• Кожна людина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!

14. Підведення підсумків. Рефлексія.

13.Підсумкова бесіда.

- Як зробити наше життя кращим, добрішим? Протягом тисячоліть люди шукали відповіді на ці питання. І ось яке «золоте правило» винайшли. Зачитуються вислови.

Завершується заняття оптимістичною дитячою піснею, та читанням вірша:

Мій улюблений світ –

Без насильства.

Без жорстокості, болю, зла.

Тут народом складена пісня

Містить тільки хороші слова.

Мій улюблений світ –

Без насильства,

Де немає страждання й війни,

Де розквітла калина барвиста

І пісень не почуєш сумних.

Мій улюблений світ – це не казка

А реально щасливе життя.

Бо звільнивши наш світ без насильства

Можна сміло іти в майбуття.

4.Прощання «Передай імпульс по колу»

Учасники зустрічі стають у коло та беруться за руки. Потиском по колу передають «імпульс», на знак єдності та прощання.

Коментарi